На підставі літературних даних проаналізовано процес синтезу ефірних олій на клітинному, тканинному та органному рівнях. Обговорено значення ефірних олій у житті рослин. Розглянуто різні типи секреції та морфологічні особливості терпеноїдогенних структур ефіроолійних культур. На ультраструктурному рівні описано клітини, які продукують терпеноїди, етапи процесу секреції всередині клітини.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-31

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, что в процессе прорастания зерна тритикале значительно повышалась активность ключевых ферментов азотного метаболизма - глутаматдегидрогеназы (ГДГ с НАДН), глутаминсинтетазы (ГС), глутаминазы. В наибольшей степени этот показатель повышался в зародышевой части зерна. Активность ГС в зародышах сухих семян была почти в 3 раза выше, чем в эндосперме. При набухании семян удельная активность ГС зародышей резко возрастала к 24 ч и дальше почти не изменялась, что характерно для фермента, играющего первостепенную роль в период перестройки метаболизма. В эндосперме активность ГС плавно повышалась вплоть до 72 ч набухания, но к этому времени оставалась в 1,5 раза ниже активности ГС в зародышах. Удельная активность ГДГ зародыша всегда в 2 - 3 раза превышала активность эндосперма - запасающей части зерна, где метаболические процессы проходят с меньшей скоростью. Следовательно, при набухании и на ранних стадиях прорастания зерна тритикале активность ферментов обмена глутамина сосредоточена главным образом в зародыше зерна. Выявлена зависимость активности ферментов в тканях от времени набухания зерна и исследуемой его части.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-275.91

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В полевых опытах изучено влияние длинного (16 ч) и короткого (9 ч) дня на продолжительность периода всходы - колошение (ПВК), содержание различных форм азота и элементы продуктивности изогенных по генам VRN линий пшеницы, созданных на основе сортов с разной фотопериодической чувствительностью - Мироновская 808 и Ольвия. Доказано, что под влиянием короткого фотопериода у исследованных линий увеличивалась продолжительность ПВК, изменялись содержание в органах главного побега аминокислот, общего азота, индивидуальная продуктивность растений, содержание белка в зерне. Уровень этих изменений зависел от состояния генов VRN (доминантное и (или) рецессивное). Выдвинуто предположение, что эффекты генов VRN на развитие и формирование элементов продуктивности пшеницы в разных фотопериодических условиях реализуются опосредованно, через участие в регуляции азотного обмена.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.3-272.53

Рубрики:

Горох

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П127.253.7 + П241.52-272.537

Рубрики:

Біологічно активні речовини та їх дія на культурні рослини

Цибуля на ріпку і перо

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.91-275.9 + Л822.2-1 с

Рубрики:

Тритикале

Борошно із сортів тритикале

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.7-273.64 + П212.7-233.93

Рубрики:

Ячмінь

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На ранних этапах прорастания зерна тритикале (0 - 72 ч) наблюдались три основных периода изменения активности фермента малатдегидрогеназы (МДГ): максимальная активность обнаружена в сухих зародышах и целом зерне, ко времени полного набухания зерна (6 ч) происходило быстрое снижение активности; далее следовало пятикратное снижение активности ко времени окончания лаг-фазы (24 ч, начало роста зародышевого корня), после чего наблюдалось незначительное снижение активности фермента до конца исследуемого периода (72 ч). Активность МДГ в сухом эндосперме была более чем в 3,5 раза ниже, чем в сухом зародыше и при набухании зерна плавно снижалась к 72 ч. Обнаружена зависимость активности МДГ от длительности набухания зерна и исследуемой его части.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*440.4 + П131.986

Рубрики:

Загальна ботаніка

Генетична інженерія культурних рослин. Генетично модифіковані рослини

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В огляді сучасного стану досліджень щодо генетичного контролю каротиногенезу в ендоспермі кукурудзи наведено інформацію стосовно проблеми "прихованого голоду" та її подолання шляхом біофортифікації сільськогосподарських культур, розглянуто ключові ферменти біосинтезу каротиноїдів, їх функції. Наведено дані щодо генів ферментів каротиногенезу, їх структури та поліморфізму, приклади підвищення рівня каротиноїдів в ендоспермі кукурудзи генно-інженерними методами.

Описано історію досліджень світлової фази фотосинтезу у відділі біохімії фотосинтезу ІФРГ НАН України з моменту його створення у 1964 р. по теперішній час. Напрям досліджень визначався рівнем розвитку світової науки. Він був оригінальним і не дублював напрями, що розроблялися в той час провідними лабораторіями СРСР. Наведено основні результати, у тому числі пріоритетні, одержані вперше у світі. До їх числа належать: виділення фрагментів хлоропластів, носіїв двох фотосистем, встановлення місць їх локалізації в мембранах хлоропластів, одержання їх детальних біохімічних і функціональних характеристик, а також спектрів низькотемпературної флуоресценції. Вперше доведено існування власної світлозбиральної антени фотосистеми I, температурну залежність флуоресценції якої виміряно аж до температури 4 К, що уможливило оцінювання швидкості захоплення енергії реакційними центрами. Вперше доведено факт асоціації фосфорилованого світлозбирального комплексу із фотосистемою I. Показано, що у цьому разі переноситься особливий пул зі специфічним складом ліпідів. Вперше виявлено зменшення розмірів хлоропластів за короткочасного високотемпературного прогрівання, що зумовлено реорганізацією ультраструктури, за яких утворюються грани зі збільшеним числом тилакоїдів. Установлено, що прогрівання за наявності світла супроводжується розпушуванням упакування антенного комплексу фотосистеми II, що може бути зм'якшувальним чинником. За високотемпературного прогрівання вперше виявлено ефект відновлення фотохімічної активності після початкового її зменшення в разі пролонгації прогрівання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.143.2*72 + П213.6-273.162.3

Рубрики:

Bradyrhizobium

Соя

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У роботі, присвяченій 95-річному ювілею Національної академії наук України, представлено аналітичний огляд основних результатів фундаментальних і прикладних досліджень науковців Інституту фізіології рослин і генетики в галузі фізіології, генетики та селекції рослин, клітинної й молекулярної біології, біотехнології. Висвітлено історію Інституту, узагальнено основні напрями робіт наукових і виробничих підрозділів.

Изучено влияние наночастиц платины на рост корней, надземной части, а также на содержание хлорофиллов a, b и каротиноидов в проростках пшеницы при их выращивании в течение 10 сут в водной дисперсной системе с концентрациями наночастиц платины 0,01; 0,1; 1,0 и 10,0 мг/л. Показано, что модифицирующий эффект наночастиц в исследованных концентрациях на показатели роста, массы и содержание фотосинтетических пигментов у 10-суточных проростков пшеницы неоднозначен, нелинеен, однако выявляет специфичность воздействия при концентрациях 0,1 и 10,0 мг/л.

Обговорено дані щодо механізмів патогенезу, індукованого в рослинах гербіцидами. Охарактеризовано сучасні відомості про особливості програмованої загибелі клітин (ПЗК) у рослинах, зокрема стосовно ролі в індукції цього процесу активних форм кисню (АФК). Наведено докази участі ПЗК за дії гербіцидів, фітотоксичний ефект яких зумовлено впливом на фотосинтез та утворенням АФК. Розглянуто дані щодо участі АФК-залежної ПЗК у патогенезі, індукованому гербіцидами інгібіторами ацетил-КоА-карбоксилази.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*723.115.1 + П212.103-317

Рубрики:

Загальна ботаніка

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обобщены литературные данные о возможной роли лектинов в адаптации растений к биотическим и абиотическим стрессам. Рассмотрено участие протеинов с гемагглютинирующей активностью в формировании неспецифических механизмов защиты растений от воздействий разнообразной природы.

В обзоре приведены литературные и собственные данные автора, касающиеся биотехнологических исследований основных и перспективных для выращивания в Украине видов эфиромасличных растений. Рассмотрены отдельные аспекты индукции процессов каллюсо- и морфогенеза, а также возможности использования сомаклональной изменчивости.